|
|
|
1.5. Історія геологічного розвитку.
В формуванні докембрійського фундамента в районі Середнього Побужжя прийнято виділяти період геоксинклінального розвитку з доскладчатою та складчатою стадіями і період платформенного розвитку (Усенко, 1962). Перший з вказанних етапів існування геосинкліналі характеризується стійким та довгим прогибом земної кори з накопиченням потужньої товщі теригенних пород синицьовської свити. Відкладення цього етапа представляють собою породи мергелисто-глинистої формації з перевагою суттєво глинистих осадів. На другомі етапі розвитку геосинкліналі стійке прогинання змінюється серією коливальних рухів, при загальній тенденції до спуску. Амплітуда цих рухів не була постійною, в звязку з чим літологія осадів відрізняється значною пестротою. З початковою фазою цього етапа звязана седимітація пород кошаро-олесандрівської свити, які відносяться до вуглисто- глинисто- пісчаної флітоїдної формації. В більш пізню фазу другого етапа, яка характеризується енергичним рухом на локальних ділянках, нокопичились напрацьовані осади. З данним етаплм розвитка потрібно звязувати появу глибинних розломів, по яким в земну кору упроваджувались базальтовий і перидотитовий розплави. В результаті кристалізації вказаних розплавів виникли парагенетичні асоціації основних і ультраосновних пород. З наступним етапом розвитку геосинклінальної зони повязано формування основної складчатості, в результаті якої виникла велика орогенна система. В той же час в результаті регіонального метаморфізма формуються гнейсові серії, а основні породи переходять в метабазити і ортогнейси. Складковий період розвитку геосинкліналі закінчується появою трахітоїдних інтрузинних гранітів.
В платформовий етап розвитка дохембрія, в основному оформлюється блокова його будова. Оновлюються глибинні розломи, зявляються нові дезюнктивні порушення північно-східного і субширотного напрямку. На протязі усього палеозоя і раннього мезозоя досліджуємий район являвся ділянкою зноса. В юрський і особливо нижнємеловое час встановилась найбільш сприятлива палеографічна обстановка для породоутворення. В межах вивчаємого района континентальні умови збереглись до верхньонеоцінового часу. В київському віці морський режим існував на всій площі района. Після відходу верхньонеоцінового моря весь район представляв собою сушу з перважним розвитком процесів денудації і лише в сармацькому віці мілководний морський басейн періодично захоплює південні ділянки дослідженої території. В местичному і поетичному віках значні ділянки південної і західної частин района все ще представляли собою опріснений басейн з розвиненою цельтовою областю.
В четвертинний часс накопичуються тільки континентальні відклади (алювіальні, цедюніальні еодові).
1.6. Корисні копалини.
Район Середнього Побужжя характеризується розвитком цілого ряда рудних, так і нерудних корисних копалин. Найбільш значними з них, на яких ведуться в цей час екплуатаційні роботи, являються гіпергенні нікелеві руди. Крім нікеля в районі існують родовища хромових руд (Капітанівське) з забаленосними запасами, кодовське родовище заліза і ряд проявлення золота, молібдена, нерудніих кирисних копалин - абразивна сировина (гранат і ............), вогнетривка сировина (каолін, серпентинід), будівельні матеріали (будівельні камні, суглінки, глини, піски, гіпс), тепло- і звукоізоляційна сировина (вермикуліт і азбест). Нижче приводиться коротка характеристика відомих в районі родовищ і проявів корисних копалин.
Нікель.
Силікатні нікелеві руди являються найбільш цінною мінеральною сировиною, виявлених в надрах Середнього Побужжя. Помислові концентрації силікатного нікеля звязані з корою вивітрювання серпентинізованних ультраосновних пород. Побужською екпедицією в 50-х роках була відкрита група родовищ (Капітанівське, Тернавадське і Грушковське) і ряд проявів силікатних нікелевих і комплексних залізо-нікелевих руд. На базі Побужськіх родовищ силікатного нікеля 1972 р. ввійшов в ряд діючих підприємств кольорової металургії. Побужський нікелевий завод з річним виготовленням 950 тис. т. сирої руди.
Хром.
Відоме родовище хромітів повязане з Капітанівським масивом. Родовище складається з серії лінеовидних крутопадаючих рудних тел, залягаючих в серпентинітах. Рудні тіла складені, в основному, суцільними густовкрапленими хромітовими рудами, які локалізуються в межах полоси довжиною біля 800 м. і шириною 360 м. Середній вміст триокису хрома дорівнює 41.3% в суцільних рудах і 9.14% в вкрапленних.
Залізо.
Залізні руди в межах района встановлені Молдавської, Лащевської, Секретарської та ін. структурах. Для родовища характерно два типа руд: силікатно-магентитові (зілізисті кварціти) і карбонатно-магнетитові (рудні кальцефіри і їх окармовані різниці.
Золото.
Золото виявлено в аловії річок Південного Буга і Синюхи в кількості 1-3 знака на шлих. Припускаючи, золото контролюється зоною магнезіальних скарнів (кальцифіри, діопсидіти, плагіоклаз - піроксинові), а також повязане з зонами біотітизації і катаклаза по скарнам, розвинених в східному (висячому) крилі Капітанівської інтрузії. Золото представлено електрумом, розмір золотин - 0.05-0.5 мм. в вигляді диндритів і золотин неправильної форми.
Золото виявлено також в лінійно-площадних корах вивітрювання ультрабазитів. Вміст його в межах десятків долей грамів на тону.
Молібден.
Молібден встановлений в межах зон розвитку жил бистіт-флогопітового складу, плагіонклазитових і кварц-плагісклазових ............ серед ультраосновних пород. Потужність молібденовміщуючих інтервалів від 10 см. до 7.6 м. Вміст молібдена по данним хімічного аналіза, коливається від 0.01 до 0.89%.
Мідь.
Мідь виявлено в амфіболізованних габро, окорках гранат-кварцевих породах, а також в корах вивітрювання ультрабазитів. Мідь предоставлена халькоперитом. Вміст міді від 0.03 до 0.3%.
Абразивна сировина.
Абразивний гранат в якості по роду утворюючого мінерала входить в значних кількостях в склад бістіт-гранатових і графіт-гранат-силіманітових гнейсов та ін.
На Молдавському родовищі залізних руд скважинами всриті очкові (гранатові) гнейси великими кристалами граната. По данним мінералогічного аналіза встановлено високий вміст граната від 219 до 534 кг/т, які можуть бути використані як попутна абразивна сировина при добутку залізних руд.
Корунд. Капітанівський прояв корунда розміщується в межах Капітанівського родовища силікатних нікелевих руд. Воно представлене в одній корундоносній зоні і приурочене до контакту серпентинітів і силіманітових гнейсів. Потужність зони змінюється від 20 до 60 м., вміст корунда в ній від 1 до 15-20%.
Вогнетривка сировина.
Серпентиніти. Проведеними дослідами Побужських серпентинітів встановлено, що вони можуть бути використані як сировина для виготовлення форстерітових вогнетривких виробів з попереднім обжигом серпентиніта.
Каолін. Поблизу м.Первомайська на декількох ділянках є залежи каолінів, представленні первинними і вторинними
1 2 3 4 ... последняя
|
|
|
|
 |
НА САЙТЕ: |
|
