|
|
|
Розслідування крадіжок державного та громадського майна |
|
Міністерство освіти України
Львівський національний університет ім.І.Я.Франка
Кафедра кримінального
права та процесу
Р Е Ф Е Р А Т
на тему:
"Розслідування крадіжок державного та громадського майна"
Львів 1999р.
План
Стр.
1. Криміналістична характеристика крадіжок державного та
громадського майна. . . . . . . 3
2. Які матеріали є підставою для порушення кримінальної справии про
крадіжки соціалістичного мацна залежно від виду і суб'єктів крадіжок . . . . . . 7
3. Типові слідчі ситуації . . . . . . 8
4. Побудова слідчих версій та планування розслідування
крадіжок, скоєних службовими особами . . . . . .11
1. Криміналістична характеристика крадіжок державного та громадського майна.
Розкрадання державного та громадського майна в залежності від особливостей їхнього розслідування поділяються на дві групи:
- розкрадання, що вчиняються шляхом крадіжки, грабежу, розбійних нападів, вимагання, шахрайства;
-розкрадання, що вчиняються службовими особами (посадові розкрадення). Для крадіжок останньої групи характерний законний доступ до товарно-матеріальних цінностей, що викрадаються і грошових засобів, що знаходяться в їхньому віданні (під охороною і т. д.).
Криміналістична характеристика розкрадання, що вчиняються службовими особами, містить відомості про злочинців, майно, що викрадається, мету і мотиви розкрадення, засоби підготовки, вчинення і приховування розкрадення, обстановку в якій вчиняються ці злочини, їхні матеріальні сліди, злочинний результат і зв'язки посадових розкрадань з іншими злочинами.
Слідча практика свідчить, що посадові розкрадання вчиняються найчастіше в співучасті: групою, що складається з декількох службових осіб, або змішаною групою - службовими особами спільно з іншими співучасниками. Мають місце і розкрадення, вчинені однією службовою особою.
В групу злочинців, як правило, входять: службові особи одного підприємства, службові особи і рядові робітники одного підприємства, службові особи різноманітних підприємств, одного або різних відомств, службові особи і рядові робітники декількох підприємств (установ, організацій). Співучасниками таких злочинів інколи є фахівці, які займаються приватною роботою, а також особи, які не займаються по тих чи інших причинах суспільно корисною діяльністю в трудових колективах.
За родом своєї роботи злочинці пов'язані з виробництвом, зберіганням, транспортуванням, переробкою, постачаннями, реалізацією, обліком, охороною і розподілом матеріальних благ.
Розрізняють злочинні групи за ступенем їхньої стійкості. В одних випадках вони створюються для вчинення одного або декількох розкрадань, після чого розпадаються. Найбільш небезпечні сталі злочинні групи, що функціонують на основі спільної мети їхніх учасників. Діючи по планах, які спеціально розробляються, вони мають ієрархічну структуру, розподіляють ролі, у відповідності зі значенням яких розподіляється і "прибуток". Об'єднання в такі групи зумовлене прагненням вчиняти розкрадення в великих розмірах і надійно приховувати їх. Тому вони заздалегідь готують не тільки засоби вчинення розкрадення, але і продумують засоби їхнього маскування. Подібні групи створюються шляхом:
-добровільного об'єднання співучасників;
-активного втягнення в групу шляхом шантажу, переконань, підкупів і тому подібних шляхів, необхідних за становищем, яке займається та повноважень осіб.
На положення в групі впливають: вигідність,
з точки зору злочинців, функцій, що виконуються; злочинний досвід; морально-психологічні якості злочинців. Взаємовідносини між її учасниками будуються на "діловій" основі - прагненні одержати максимальну вигоду. Налагоджуючи відношення з "потрібними" людьми з числа робітників що контролюють, постачальних, правоохоронних і інших державних органів, що планують, і суспільних організацій, злочинці прагнуть добитися необхідних пільг, умов і безпеки своєї злочинної діяльності шляхом:
- встановлення особистих відношень;
- постановки в матеріальну і іншу залежність на основі різноманітних послуг здебільшого матеріального характеру;
- всіляких подарунків, дачі хабарів.
За предметом посягання розкрадення можна поділити на три групи:
1) розкрадення грошей;
2) розкрадення товарно-матеріальних цінностей;
3) розкрадення грошей і товарно-матеріальних цінностей.
Майно, що розкрадається може бути оприбуткованим, проведеним по офіційних документах або непроведеним. В одних випадках незаконне заволодіння матеріальними цінностями вчиняється з метою використання предметів, що розкрадаються самими злочинцями або іншими особами, в інших - це робиться для подальшого "перетворення" викраденого в гроші, коштовності, цінні папери: або для обміну на інші матеріальні цінності, послуги нематеріального характеру, підкуп і дачу хабаря.
Основними мотивами розкрадань, як правило, є бажання збагатитись, прагнення будь-яким шляхом задовольнити свої надмірні потреби.
Велике значення для методики розслідування має криміналістична характеристика типових засобів розкрадення. Найчастіше злочинна діяльність злочинійв ділиться на чотири етапу:
1) підготовка до вчинення злочину (створення резерву для розкрадання, розробка плану провадження злочину, організація злочинної групи і т.д.);
2) вилучення, винесення (транспортування) викраденого;
3) використання викраденого, збут товарно-матеріальних цінностей;
4) приховування слідів злочину.
До приховування злочину і його слідів злочинці, як правило, вдаються з самого початку реалізації своїх злочинних задумів.
Засоби вчинення та приховування розкрадання в більшій мірі залежать від посадового положення злочинців, майна, що викрадається, специфіки підприємства, в якому вчиняється злочин, і інших обставин.
Засоби розкрадання поділяються на дві групи:
Засоби розкрадання обліченого майна. Вони в свою чергу діляться на: засоби розкрадання, що призводять до нестачі відображеного на балансі майна, і засоби розкрадання, не відображені на балансі в вигляді недостач;
Засоби розкрадення неврахованого майна. В цих випадках нестачі, як правило, не виникають. Розкрадання шляхом створення необлікованих надлишків товаро-матеріальних цінностей вчиняються на підприємствах, що виробляють, зберігають, реалізують матеріальні блага (в будівельних організаціях, промисловості, сільському господарстві, системі суспільного живлення). Створення необлікованих надлишків грошових засобів характерно для розкрадання на підприємствах торгівлі.
Особливості вилучення, вивозу (винесення) і реалізації майна, що викрадається обумовлюються виглядом і розмірами майна, обстановкою вчинення розкрадання, наявними у злочинців для цього можливостями, наявністю або відсутністю в їхньому розпорядженні транспортних засобів.
Приховування розкрадання передусім направлене на документальне маскуваання слідів вчиненого. Це нерідко досягається шляхом укладання фіктивних документів або внесення підроблених записів, виправлення рахунку і тому подібних змін в документи,
1 2 3 4 ... последняя
|
|
|
|
 |
НА САЙТЕ: |
 |
, ,
|
|
