|
|
|
Корран та Сунна - святий переказ та святе письмо мусульман |
|
Міністерство освіти України
Львівській національний університет ім. І. Франка
Економічний факультет
Контрольна робота
з курсу: “Релігіезнавство”
на тему: “Коран і Сунна Святе письмо та Святий переказ мусульман”
Роботу виконав
студент групи Екі-21з
Дмитрів Тарас Степанович
Львів 2000
План:
1. Коран "книга книг" ісламу
2. Коран і ранній іслам
3. Історія людства по Корану
4. Сунна
5. Шаріат правова і богословська система
1. Коран "книга книг" ісламу
У багатьох релігіях світу маються книги, що шануються віруючими як священні. Такі Веди в індусів, Авеста в зороастрійців, Біблія (Старий завіт) в іудеїв, Біблія, що включає крім Старого завіту Новий завіт, у християн. Звичайно в них містяться сказання про бога і про богів, їхніх вісниках, посланниках і пророках, розповіді про загробне царство, ангелів і чортів, раї і пеклі, про те, як і ким створені світ, земля, людина, тварини і рослини, установлені обряди і звичаї, визначені учинки віруючих, часом навіть перелічується, які з них похвальні, гідні нагороди - земної і загробної і які - засуджувані, переслідувані людськими і небесними законами...
Проповідники всіх релігій затверджують, що тільки книги їхньої віри правильні, божественні, боговдохновенні. Наука ж підходить до всім цим книгам однаково, об'єктивно, без упередженості. Так вона розглядає і Коран - головну священну книгу однієї з найбільше розповсюджених і щодо молодих релігій - ісламу.
Спочатку пророчі одкровення передавалися в громаді неписемно, по пам'яті. Але згодом, у Медині за вказівкою Мухаммеда стали вестися систематичні записи. Канонізація змісту Корану і складання остаточної редакції відбулося при халіфі Оліфі (644-656 р.р.). Коран наказує арабам залишити "звичаї батьків" на користь правил, встановлених ісламом. У самому Корані його правова значимість визначається в такий спосіб: "Отже, ми ниспослали його як арабський судебник" (№3 стор. 165-166).
Коран складається з 14 глав (сур), розчленованих на 6219 віршів (аята). Велика частина цих віршів має міфологічний характер, і лише близько 500 віршів містить розпорядження, що відносяться до правил поведінки мусульман. При цьому не більш ніж 80 з них можна розглядати як власне правові (в основному це правила, що відносяться до шлюбу і родини), інші стосуються релігійного ритуалу й обов'язків (№6 стор.420).
Сури розташовані без усякого порядку, просто по розмірах: більш довгі ближче до початку, більш короткі - до кінця. Сури меккійські (більш ранні) і мединські (більш пізні) перемішані. Те саме повторюється багатослівно в різних сурах. Вигуки і прославляння величі і могутності Аллаха чергуються з розпорядженнями, заборонами і погрозами "гієною" у майбутнім житті всім непослушникам. У Корані зовсім непомітно слідів такої редакційно-літературної обробки, як у християнському Євангелії: це зовсім сирі, неопрацьовані тексти.
Велика частина положень Корана носить казуальний характер і являє собою конкретні тлумачення, дані пророком у зв'язку з окремими випадками. Але багато встановлень мають дуже невизначений вигляд і можуть набувати різного сенсу в залежності від того. який зміст у них вкладається. У наступній судово-богословській практиці й у правовій доктрині в результаті досить вільного тлумачення вони одержали своє вираження в суперечливих, а нерідко і у взаємовиключних правових розпорядженнях.
Сури Корана різного розміру: у 2-й, найбільшої з них - 286 аятов, а в найменших - 103, 108 і 110-й - усього по трьох аята. Довжина
сур зменшується, якщо не вважати невеликих відхилень, до кінця книги. Перша сура - "аль-фатіха" - "Відкриваюча [книгу] " містить усього сім аятов; уживається як молитва, свого роду мусульманський "Отче наш".
По віровченню ісламу, Коран - книга нестворена, існуюча предвечно, як сам бог, Аллах; вона його "слово" (2:70; 9:6; 48:15). Назва "Коран" походить від арабського дієслова "кара'а", що означає читати вголос речитативом, декламувати. Оригінал Корана, згідно ісламу, написаний арабською мовою на аркушах - сухуф і сувої з ним зберігаються на сьомому небі, звідси й одне з його назв - Світки, Книга (74:52; 80:13; 98:2). Коран - "Мати книги" - розум аль-кітаб, знаходиться під престолом Аллаха; і тільки один Аллах у цієї небесний книзі "стирає, що бажає, і затверджує" (К., 13:39)
Природно, що створення настільки великого добутку, як Коран, хоча і виробляючого при найближчому ознайомленні враження збірника висловлень, проповідей, сказань і правових норм, як правило, тематично і хронологічно не систематизованих, було справою непростим, так ще в народу, що не мав до цього настільки великих письмово зафіксованих релігійних чи світських творів. Не випадково в самому ж Корані поява цього великого письмового пам'ятника не раз витлумачується як небувале, чудесне. Від імені Аллаха в ньому написано: "Скажи: "Якби зібралися люди і джини, щоб зробити подібне до цього Корана, вони б не створили подібного, хоча б одні з них були іншим помічниками" (К., 17:90). Звідси ж випливає, що для сочинивших цю фразу казкові демонічні сили - джини -були настільки ж реальними, як і люди, їм здавалося навіть, що люди і джини могли спільно виконувати ту саму роботу, допомагати один одному.
Судячи з цього більш пізнім даним мусульманської традиції, "одкровення" Аллаха передавалися пророку приблизно в 610-632 роках н.е., а їхній запис, збирання зафіксованого й особливе складання книги розтяглися на довгі роки. Труднощі, що при цьому довелося переборювати, як побачимо, не зводилися лише до відсутності в арабів у минулому подібної практики.
Історія, як відомо, підносить людям часом чимало несподіваних уроків. У їхньому числі і той, що книга, з початку додавання якої пройшло майже 14 століть, і в наші дні в ряді країн зберігає значення не тільки як історичний і релігійний пам'ятник, але і як добуток широкого соціального змісту. У країнах, де іслам державна релігія, з положень Корана виходять багато правових норм, законодавство - шаріат, на Корані присягають і дають клятви, порушення яких визнається найважчим гріхом, злочином. Вивчення Корана і його тлумачень (тафсир) є одним із профілюючих предметів багатьох навчальних закладів у таких країнах, як Пакистан, Іран, Саудівська Аравія. Пояснимо інтерес до цієї книги й у тих сучасних закордонних державах, де труднощів пошуку "третього шляху" сприяють звертанню до минулого, плекають надію знайти в ньому бажаний вихід...
Коран вивчається давно: не буде перебільшенням сказати - століттями. Але в країнах поширення ісламу, за рідкісними винятками, вивчення його було підлегле задачам конфесіонального і правового порядку. У регіонах, де пануючими є інші релігії, особливо католицизм і іудаїзм, ця задача не тільки в середні століття й у Нове час, але часто ще і тепер визначається цілями місіонерства і тісно зв'язаного з ним колоніалізму і неоколоніалізму.
Крах колоніальної системи імперіалізму вніс чимало позитивного в життя народів Ближнього і Середнього Сходу, розбудив і підняв на принципово нову висоту історична самосвідомість
1 2 3 4 ... последняя
|
|
|
|
 |
На сайте: |
, ,
|
